Навіщо лабораторно досліджувати вільну рідину із порожнин у тварин?

Так трапляється, що деякі захворювання (серцева недостатність, хвороби печінки, розрив сечового міхура/сечоводів, селезінки,вірусна інфекція котів,неоплазія) призводять до появи рідини в черевній,грудній порожнині (інколи перикардіальна ділянка) за різними патофілогічними принципами, проте що саме вилилось: кров, трансудат, ексудат, жовч, сеча або хронічне запалення викликане бактеріями, грибами, паразитами, вірусом (FIP) може встановити лише комплексно лабораторно.
У Центрі  Зооакадемія, ми проводимо дослідження за такими пунктами:
*органолептична оцінка
*підрахунок кількості клітин (за необхідності й гематокриту)на автоматичному аналізаторі
*проведення біохімічних показників: загальний білок,альбумін. За потребою: креатинін, калій, холестерин та глюкоза
*підрахунок альбумін/глобулінове співвідношення
*проведення тесту Рівальта

Та найголовніше – проведення цитологічне дослідження осаду даної рідини.
Все це допомагає нашим лікарям призначити правильне лікування

Тест Рівальта- це експрес тест діагностики ексудату/трансудату.
У кошачих це також на 80% чутливий тест при діагностиці вірусного перитоніту кішок.
Ексудати(будь-якої етіології)містять серомуцин (сполука глобулінової природи), що дає позитивну пробу (денатурацію) зі слабким розчином оцтової кислоти. У циліндр наливають 100-150 мл дистильованої води  , підкислюють 2-3 краплями крижаної оцтової кислоти і додають по краплях досліджувану рідину. Падаюча крапля ексудату утворює помутніння у вигляді білої хмаринки, що опускається до дна судини. Крапля транссудата не утворює помутніння, або вона буває незначною і швидко розчиняється.

До онколога звернувся  власник кота.

У тварини  було раніше підтверджено вірусний лейкоз кішок, із скаргами на утруднене дихання.
На рентгенологічній картині  виявлена вільна рідина, що здавлювала серце та легені.

Для встановлення типу рідини, було проведено торакоцинтез (пункція) грудної порожнини.
При детальному мікроскопічному дослідженні, було встановлено наявність 80% великих та середніх лімфобластів, що дає підставу поставити діагноз “Дифузна великоклітинна В-клітинна (DLBCL)”
B-клітинна лімфома часто виникає через дифузно інфільтровану фолікулярну кору, отже
назва дифузної В-клітинної лімфоми великих клітин.
Найбільш поширений тип вузлової лімфоми у кішок і може бути пов’язаний з вірусом лейкемії.
від клінічного підходу.

Досить легко виявити при цитологічному дослідженні.
Характеризується великими і середніми клітинами (в основному великими),
також присутня невелика кількість дрібних лімфоцитів. Цитоплазма
помірний і досить інтенсивний базофільний, іноді виникає незначний
Перинуклеарна зона просвітлення. Ядра в основному округлі, атипові форми не характерні; хроматин тонкий, мереживний, погано конденсований. Виступаючі ядра можуть бути поодинокими великими центральними (імунний тип, частіше зустрічається у кішок) або множинними
малий (тип центрального регіону). Переважання великих ядер відрізняється від
крайові клітинні лімфоми. Макрофаги типу часто зустрічаються
«зоряне небо» і лімфогландулярні телята. Кількість мітозу від
від середнього до високого.

Тож,беручи анамнез та цитокартину даний випіт є наслідком онкологічного процесу.