КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ
Записатись на прийом можно за телефонами
+38 (050) 888-03-47;
+38 (093) 300-04-09;
Новоутворення молочних залоз у собак та котів: огляд, діагностика та лікування
Вступ
Новоутворення молочних залоз у собак та котів можуть варіювати від доброякісних пухлин до злоякісних карцином. У цій статті ми розглянемо епідеміологію, клінічні ознаки, діагностичні методи та стратегії лікування цих новоутворень.
Епідеміологія
Новоутворення молочних залоз, можуть розвиватися в будь-якому віці, але частота виникнення збільшується з віком тварини. Домашні тварини, такі як ретрівери, спанієлі та сиамські коти, мають підвищений ризик формування новоутворень молочних залоз.
Клінічні ознаки
Симптоми новоутворень молочних залоз можуть включати збільшення розміру молочних залоз, набряк, виділення з сосків, зміни у поведінці та погіршення загального стану здоров’я тварини. У деяких випадках, новоутворення можуть бути безсимптомними, що підкреслює необхідність регулярних обстежень.
Діагностика
Для точної діагностики новоутворень молочних залоз необхідно використовувати комплексний підхід. Діагностичні методи включають ультразвукове дослідження, біопсію та цитологічний аналіз. Ці методи допомагають встановити тип пухлини та стадію хвороби.
Лікування
Лікування новоутворень молочних залоз залежить від типу та стадії пухлини. Для доброякісних пухлин можуть бути використані хірургічне видалення та застосування лазерної терапії. У випадках злоякісних пухлин, є необхідним хірургічне видалення з послідуючою хіміотерапією та радіотерапією. Імунотерапія також досліджується як перспективний підхід у лікуванні деяких типів новоутворень молочних залоз.
Висновки
Новоутворення молочних залоз у собак та котів, вимагають комплексного діагностування та індивідуального підходу до лікування. Своєчасне виявлення та ефективне лікування можуть покращити прогноз протікання хвороби.
Варто пам’ятати, що для правильної діагностики та ефективного лікування різних типів новоутворень молочних залоз в собак та котів необхідна кваліфікована медична експертиза.
Тільки досвічений ветеринарний лікар онколог, зможе надати адекватну допомогу тварині.
Недопустимо самолікування, оскільки це може призвести до непоправних та серйозних наслідків для здоров’я та життя тварини.
Злагоджений підхід до діагностики, лікування та реабілітації допоможе забезпечити оптимальні результати та покращити якість життя тварин
Хвороба Лайма (Бореліоз) у тварин: патогенез, прояви та лікування
Хвороба Лайма (Бореліоз) у тварин, спричинена бактеріями роду Borrelia, є серйозним захворюванням, яке може негативно впливати на здоров’я тварин. Головним патогеном, який викликає хворобу Лайма, є Borrelia burgdorferi sensu lato (B. burgdorferi). Ця бактерія передається через укус кліща роду Ixodes, який діє як вектор інфекції.
Патогенез хвороби Лайма
Після укусу інфікованого кліща, бактерії B. burgdorferi потрапляють у організм тварини. Першим місцем колонізації є місце укусу, а потім бактерії поширюються по тканинах та органах шляхом гематогенної та лімфатичної дисемінації. B. burgdorferi проявляє високий рівень антигенної варіабельності, що сприяє його евазії від імунної відповіді господаря та ускладнює лікування хвороби.
Прояви хвороби Лайма у тварин
Хвороба Лайма може мати широкий спектр проявів у тварин, оскільки бактерії B. burgdorferi можуть впливати на різні органи та системи. Системні симптоми можуть включати загальну слабкість, втому, апетитні порушення та зміни в поведінці. Частими проявами є набряки суглобів та лімфатичних вузлів, а також проблеми зі шкірою, включаючи вузлистий дерматит. У деяких випадках може відбуватися ураження серцево-судинної, нервової та сечової систем.
Наслідки хвороби Лайма
Якщо хворобу Лайма не лікувати, можуть виникнути серйозні наслідки для здоров’я тварини. Бактерії B. burgdorferi можуть спричинити руйнування хрящово-суглобового апарату, що призводить до хронічного запалення суглобів (артриту). Нервова система також може бути уражена, що може призвести до неврологічних відхилень, включаючи патологію ходьби, м’язову слабкість та нейрологічні відхилення. Крім того, нелікування хвороби Лайма може призвести до хронічного запалення органів, загрози для фертильності та загального погіршення стану здоров’я тварини.
Лікування хвороби Лайма у тварин
Лікування хвороби Лайма у тварин включає використання антибіотиків, зокрема доксицикліну, амоксициліну та цефалоспоринів. Вибір антибіотика та тривалість лікування залежить від стадії захворювання та клінічного стану тварини. Крім того, можуть використовуватися протизапальні препарати та симптоматичне лікування для полегшення проявів хвороби. Важливо розпочати лікування якомога раніше, щоб уникнути подальшого поширення інфекції та ускладнень.
Висновок
Хвороба Лайма у тварин є серйозним захворюванням, яке може мати системний негативний вплив на організм. Передача бактерій B. burgdorferi через укус кліща спричиняє поширення інфекції та може призвести до руйнування суглобів, ураження нервової системи та інших органів. Рання діагностика та лікування хвороби Лайма мають вирішальне значення для запобігання подальшим ускладненням стану хворої тварини.
Отодектоз: заразне захворювання!
Отодектоз – це заразне захворювання, що впливає на домашніх тварин, особливо кішок і собак.
Викликає його кліщ Otodectes cynotis, який належить до родини Psoroptidae. Цей кліщ колонізує зовнішній слуховий прохід, барабанну перетинку та може спричинити неприємні симптоми, такі як свербіж, дерматит і отит.
Розповідайучи про отодектоз, важливо розуміти, як він передається. Інфекція може статися через контакт із зараженою твариною. Кліщі легко переносяться з однієї тварини на іншу, особливо у випадку близького контакту або спільного користування предметами, такими як ліжка чи іграшки.
Симптоми отодектозу можуть бути помітними та заважати тварині. Це включає постійний свербіж, подразнення шкіри, запалення та виливи. Тварина може відчувати незручності, намагаючись постійно чесати або терти вуха об меблі, тощо. У разі захворювання вуха, можуть з’явитися симптоми, такі як виділення з ушного каналу, неприємний запах або навіть втрата слуху.
Якщо отодектоз не лікується належним чином, він може мати серйозні наслідки для тварини. Шкіра може бути пошкоджена внаслідок постійного подразнення та свербіжу, що може призвести до виникнення виразок та запалення. Крім того, необроблене захворювання вух може призвести до ускладнень, таких як інфекція середньої вуха (otitis media), що може викликати біль, втрату слуху та навіть поширення інфекції в інші частини тіла.
Важливо пам’ятати, що отодектоз – це захворювання, яке конче потребує професійної медичної допомоги. При підозрі на отодектоз у вашої домашньої тварини, важливо негайно звернутися до ветеринарного лікаря для діагностики та лікування. Лікар зможе розпізнати ознаки захворювання, зробити необхідні аналізи і призначити відповідне лікування, яке може включати використання місцевих препаратів або системних лікарських засобів.
Наукові дослідження та роботи про отодектоз демонструють важливість регулярного огляду вух у домашніх тварин і правильної профілактики. Регулярне очищення вух від забруднень і застосування захисних препаратів може допомогти у запобіганні поширенню інфекції.
Отодектоз – серйозне захворювання, яке потребує уваги та належного лікування. Як власник тварини, Ви маєте важливу роль у забезпеченні здоров’я та добробуту вашого улюбленця. Регулярні візити до ветеринарного лікаря та утримання вух чистими і здоровими допоможуть попередити розвиток отодектозу та інших захворювань.
Дирофіляріоз у тварин: небезпека та запобігання
Що таке дирофіляріоз?
Дирофіляріоз, також відомий як зоонозний гельмінтоз, є серйозною хворобою, яка впливає на домашніх тварин, зокрема собак і котів. Викликає його гельмінт Dirofilaria immitis, який поширюється через укуси комарів.
В Україні, дирофіляріоз – це єдиний трансмісивний гельмінтоз, який передається людині.
Шляхи передачі
Головним способом передачі дирофіляріозу є укуси комарів, які виявляються переносниками інфекції. Комари, які вкусили інфіковану тварину, стають носіями мікрофілярій – незрілих форм гельмінтів, які можуть передаватися іншим тваринам під час наступних укусів.
Протікання хвороби та шанси на одужання
Дирофіляріоз поступово розвивається у тварини. Гельмінти заселяють серцево-судинну систему тварини, що може призвести до серйозних ускладнень, таких як серцева недостатність та порушення кровообігу. Шанси на одужання залежать від ранньої діагностики та вчасного лікування.
Ознаки захворювання на дирофіляріоз у домашніх тварин
Ознаки дирофіляріозу у тварин можуть включати кашель, задишку, втрату апетиту, втрату ваги, втомлюваність та проблеми з диханням. У деяких випадках, коли хвороба вже прогресує, можуть спостерігатися набряки та видимі ознаки серцевої недостатності.
Необхідність профілактичних заходів та щеплення
Найефективніший способі запобігання дирофіляріозу у домашніх тварин – це щеплення проти цієї хвороби. Щеплення допомагає запобігти зараженню гельмінтами та суттєво знижує ризик розвитку хвороби. Крім того, важливо вживати заходи профілактики проти комарів, такі як використання репелентів та утримання тварин у комаронепроникних приміщеннях.
Дирофіляріоз є серйозною хворобою, яка може вплинути на здоров’я вашої домашньої тварини. Зрозуміння шляхів передачі, ознак хвороби та важливості профілактичних заходів може допомогти забезпечити довге і здорове життя вашого улюбленця.
Звертайтесь до свого ветеринарного лікаря для отримання конкретних рекомендацій та інформації щодо щеплень та профілактики дирофіляріозу для вашої домашньої тварини.
Отримати консультацію ветеринарного лікаря та перевірити тварину на наявність дирофіляріозу ( ПЛР, аналіз на мікрофілярії) – Ви можете у Ветеринарному Центрі “Зооакадемія”!
УВАГА – ЛЕПТОСПІРОЗ!
Теплі літні місяці спонукають багатьох із нас проводити час біля водойм.
І звісно ж власники домашніх тварин часто розділяють насолодження купанням зі своїми улюбленцями. Проте, захопливі моменти водних пригод пов’язані з певним ризиком, про який варто знати – лептоспіроз.
Лептоспіроз – це захворювання, що може постати внаслідок контакту з бактеріями лептоспіри, які можуть бути присутніми у водоймах. Це захворювання становить ризик як для людей, так і для тварин. Коли ми та наші улюбленці купаємося у воді, існує ризик занести ці бактерії на нашу шкіру чи навіть проковтнути їх.
Лептоспіроз може мати серйозні наслідки для здоров’я.
У людей він проявляється загальними симптомами, такими як лихоманка, м’язові болі, головний біль та гостра ниркова недостатність.
У випадку з тваринами, включаючи наших улюбленців, симптоми можуть проявлятись у вигляді загальної втоми, втрати апетиту, вираженої гарячки, м’язового дискомфорту, змінах у сечі та проблемах з нирками.
У деяких випадках хвороба може бути смертельною.
Захворювання на лептоспіроз характеризується сезонністю.
Зазвичай, випадки захворювання на лептоспіроз спостерігаються в теплу і вологу пору року, особливо в періоди збільшення кількості опадів.
Тому найсприятливішими для розмноження бактерій є весняна та літня пори року, хоча певний ризик зараження залишається протягом всього року.
Щоб уникнути інфікування лептоспірозом, важливо дотримуватися певних заходів безпеки.
Перед тим, як ви і ваші домашні улюбленці зануритесь у водойми, переконайтеся, що вода не виглядає забрудненою чи має неприємний запах.
Якщо ви помічаєте плівку, водорості або інші ознаки забруднення води, краще утриматися від купання.
Обирайте надійні місця для купання, зокрема офіційно встановлені пляжі та купальні зони, де проводяться регулярні перевірки якості води.
Будьте обережні з водоймами, де можлива присутність диких тварин, особливо гризунів, які можуть бути носіями лептоспіри.
Важливо пам’ятати, що регулярна вакцинація вашого домашнього улюбленця проти лептоспірозу може допомогти зменшити ризик зараження інфекцією.
Зверніться до ветеринарного лікаря, щоб дізнатися про необхідні вакцини та графік їх проведення.
Купання у водоймах – це прекрасний спосіб розслабитися та насолодитися літніми днями.
Однак, не забувайте про можливі ризики і вживайте необхідні заходи безпеки, щоб зберегти своє та здоров’я ваших улюбленців.
Отримати консультацію ветеринарного лікаря, перевірити тварину на наявність лептоспірозу ( ПЛР, ІФА) та зробити щеплення – Ви можете у Ветеринарному Центрі “Зооакадемія”!
Сказ у домашніх тварин
Що таке сказ?
Сказ є серйозною і смертельною хворобою, яка може вплинути як на людей, так і на домашніх тварин. Ця вірусна інфекція атакує нервову систему тварини. Вона передається через укус інфікованою твариною або контакт з її слиною.
У людини, яка захворіла на сказ, симптоми починаються з загального нездужання, лихоманки та нервових розладів. Захворювання швидко прогресує, призводячи до судом, паралізу та смерті. У тварин сказ проявляється через зміни в поведінці, агресію, підвищену слинотечу, зміни в голосі та моториці.
Ризики і шанси на виживання
Сказ є на 100% смертельною хворобою для людей та тварин. Без вчасного втручання, шанси на виживання дуже низькі. Лікування сказу неможливе, тому надзвичайно важливо запобігати зараженню інфекцією.
Ознаки захворювання на сказ у домашніх тварин
Ознаки захворювання на сказ у домашніх тварин можуть бути різноманітними і залежать від стадії хвороби. Дослідження показують, що симптоми сказу у домашніх тварин можуть виявлятися в такій послідовності:
- Зміни в поведінці: Тварина може виявляти зміни в її звичайному поведінковому образі. Вона може стати незвичайно агресивною або, навпаки, пригніченою та втратити інтерес до раніше улюблених занять. Тварина може виявляти надмірну нервову збудженість або плаксивість.
- Зміни у нервовій системі: Поступово виникають неврологічні симптоми, такі як неправильна координація рухів, шаткість, пошарпування ногами, незвичайна моторна активність (розбігання у коло), трясіння м’язів, судоми та параліз. Ці симптоми можуть прогресувати з часом, що призводить до загальної непомітності та втрати контролю над тілом.
- Зміни в стані ротової порожнини: Наприклад, тварина може мати виразку на яснах або язиці, що може спричиняти біль та дискомфорт. Також може слюнотікати надмірно, або, навпаки, мати сухий рот.
- Зміни в апетиті та питомості: Сказ може призвести до втрати апетиту у домашніх тварин. Вони можуть відмовлятися від їжі та води, що призводить до схуднення та ослаблення. Тварини також можуть мати проблеми з ковтанням через неврологічні порушення.
- Зміни у звуковій активності: Сказ може впливати на звукову активність тварини. Вона може проявляти зміни в голосі, випускати незвичні звуки, такі як крики, стогони або несподівані голосні вибухи.
Шляхи зараження домашніх тварин сказом
Сказ може передаватися від заражених тварин до здорових через декілька шляхів. Основні шляхи зараження домашніх тварин сказом включають:
- Контакт з інфікованою твариною: Основним способом передачі сказу є прямий контакт з інфікованою твариною. Це може включати укуси, лизання, спільне використання посуду або іграшок. Найбільш відомим переносчиком сказу є бездомні собаки, які можуть бути носіями хвороби.
- Контакт з інфікованою слиною: Слина інфікованої тварини також може містити вірус сказу. Це означає, що контакт із забрудненою слиною, якщо вона потрапить в рану або на відкриті слизові оболонки (наприклад, очі, рот), може призвести до зараження сказом.
- Передача через викрадену тварину: Інколи люди можуть стикатися зі сказом, якщо вони приймають домашню тварину, яка вже була інфікована вірусом. Рятування бездомних тварин або купівля тварин з невідомого джерела, несе ризик зараження сказом.
Найбільш небезпечними тваринами, що можуть бути переносниками сказу, є бездомні собаки та коти. Це через їх високий ризик зараження вірусом сказу внаслідок контакту з іншими інфікованими тваринами та відсутність щеплення. Також дикі тварини, такі як лисиці, рисі та койоти, можуть бути носіями сказу та переносниками вірусу на домашніх тварин.
Важливо пам’ятати, що будь-яка домашня тварина може бути під ризиком зараження сказом, якщо вона перебуває у контакті з інфікованими тваринами або не має щеплення від сказу. Ретельна гігієна та вчасне щеплення є важливими для захисту домашніх тварин від сказу.
Щеплення від сказу є надзвичайно важливим для домашніх тварин. Воно допомагає створити імунітет до хвороби та зменшує ризик зараження. Регулярне щеплення рекомендується ветеринарними лікарями і є найефективнішим засобом запобігання сказу у домашніх тварин.
Завжди пам’ятайте, що сказ є смертельною хворобою. Запобіжні заходи, такі як щеплення та уникання контакту з потенційно інфікованими тваринами, є надзвичайно важливими для збереження здоров’я ваших домашніх улюбленців та вас самих. Завжди звертайтесь до ветеринарного лікаря, якщо ви маєте будь-які питання або побоюєтесь за стан своєї тварини.
Отримати консультацію ветеринарного лікаря, та зробити щеплення від сказу – Ви можете у Ветеринарному Центрі “Зооакадемія”!
Чому гігієна ротової порожнини собаки – це догляд за їх здоров’ям, а не обтяжливе завдання
Ви, напевно, пам’ятаєте ті моменти, коли граючись в обіймашкі із своїм пухнастим другом, ви здивовано помічали, що його подих не такий свіжий, як ви б хотіли. Або ж вам доводилося відчувати неприємний запах, коли він займався своїми жувальними забавками. Це означає, що час зосередитися на гігієні ротової порожнини вашого собаки! Дозвольте нам розповісти вам, чому це так важливо.
Подих свіжий, настрій кращий: гігієна ротової порожнини собаки
Чи знали ви, що здорова ротова порожнина є ознакою загального здоров’я вашого собаки? Вона відіграє важливу роль у процесі перетравлення їжі та засвоєнні корисних речовин. Тому не дивно, що гігієна ротової порожнини є необхідною складовою догляду за вашим улюбленцем. Ось кілька порад, які допоможуть вам підтримувати здорову посмішку вашого пухнастика:
Оглядайте ротову порожнину вашого собаки щодня. Приділіть увагу яснам, зубам і язику, шукайте ознаки запалення, пухирів, кровотечі або неприємного запаху. Це допоможе виявити можливі проблеми на ранніх стадіях і забезпечити своєчасне лікування.
Регулярно чистіть зуби собаки. Використовуйте спеціальні зубні щітки та зубну пасту для собак, які легко доступні в ветеринарних аптеках. Це буде справжньою спа-процедурою для вашого пса, адже це допоможе усунути бактерії, зубний наліт і запобігти розвитку захворювань ясен та зубів.
Не забувайте про жування для здоров’я ротової порожнини. У вашого песика є потреба в жувальних іграшках, спеціальних кістках для жування або масажерах, які надають користь. Вони знижують ризик утворення зубного нальоту та сприяють здоров’ю ясен.
Не забувайте також про професійне чищення зубів у ветеринарного лікаря.
Кістки та палки: що може піти не так?
Можливо, ви думаєте, що кістки та палки – це ідеальні забавки для вашого пса. Але насправді, це може бути дуже небезпечно. Ось чому:
Перше, що варто враховувати – перетравлення. Кістки та палки можуть розламатися на гострі шматочки, які можуть пошкодити шлунок та кишечник вашої собаки, що призводить до запалення та травм.
Також варто враховувати, що кістки можуть застрягати в горлі або вище, блокуючи дихальні шляхи вашого собаки. Це може викликати задуху та мати серйозні наслідки для здоров’я тварини.
Подряпини та пошкодження зубів також можуть стати проблемою. Жорсткі кістки та палки можуть ламати зуби собаки, призводячи до тріщин, випадіння зубів чи пошкодження ясен.
Не забувайте про небезпеку для ковтання. Собаки можуть намагатися ковтнути великі шматки кісток або палок, що може перешкодити проходженню їжі через травний тракт.
Тож замість кісток та палок, рекомендуємо обрати безпечні альтернативи для жування, такі як спеціальні кістки для собак або м’які жувальні іграшки, які не розламуються на гострі шматочки.
Заключні думки
Піклування про ротову порожнину вашого собаки та уникання кісток та палок – це золотий ключ до здоров’я вашого улюбленця. Запам’ятайте, що консультація з ветеринарним лікарем – завжди є найкращим способом отримати індивідуальні поради та рекомендації щодо вашого собаки.
Нехай ваш пухнастий друг завжди має здорову собачу посмішку та ніколи не відмовляється поділитися з вами веселою жувальною іграшкою!
Отримати консультацію ветеринарного лікаря, та зробити щеплення – Ви можете у Ветеринарному Центрі “Зооакадемія”!
Остерігайтесь колючих рослин: небезпеки вигулу собак поряд з остюгами та колючками
Коли ми вигулюємо собак, ми прагнемо забезпечити їм безпечне та приємне середовище. Однак, вигул собак поряд з колючими рослинами, такими як остюги, може приховувати небезпеку для наших чотирилапих друзів. У цій статті ми розглянемо деякі з цих небезпек і порадимо, як захистити вашого улюбленця.
Остюги/устюги – це рослини з гострими шипами, які проколюють шкіру собаки і призводити до різних проблем. Коли собака проходить поряд з такими рослинами, шипи можуть проникати в шерсть і проколювати шкіру, що спричиняє болючі рани та порізи. Крім того, собаки можуть намагатися позбутися від шипів, нагризаючи їх або облизуючи, що може призвести до додаткових травм і інфекцій.
Шипи можуть застрягати у вухах, спричиняючи запалення та дискомфорт. Вони також можуть потрапити в очі або ніс, що призводить до пошкоджень та запалення. У деяких випадках необхідна ветеринарна допомога для видалення шипів та лікування можливих ускладнень.
Щоб запобігти подібним проблемам, рекомендується вжити такі заходи обережності:
Уникайте вигулу собаки в місцях, де відома присутність колючих рослин, особливо якщо ви не можете контролювати рухи вашого улюбленця.
Перевіряйте навколишню територію перед вигулом. Зверніть увагу на наявність колючих рослин, особливо в траві або в кущах. Якщо ви помічаєте остюги або колючки, уникайте цієї області або спробуйте видалити їх, якщо це безпечно для вас і вашої собаки.
Регулярно оглядайте шерсть і шкіру своєї собаки після вигулу. Якщо ви помічаєте будь-які порізи, рани або шипи, обережно видаліть їх за допомогою пінцету. Якщо ви виявите глибоку рану або сильне запалення, зверніться до ветеринарного лікаря для подальшого лікування.
Якщо ви регулярно гуляєте з собакою в місцях, де є колючі рослини, розгляньте можливість використання спеціальних захисних засобів. Існують нарукавники та нашійники, призначені для захисту від колючок та остюгів. Вони можуть запобігти контакту шипів зі шкірою собаки та знизити ризик виникнення травм.
Не забувайте про регулярний догляд за шерстю та шкірою вашої собаки. Регулярне розчісування та купання допоможуть видалити можливі залишки колючих рослин і підтримувати здоровий стан шерсті та шкіри.
Вигул з собакою є важливою частиною її життя, але безпека завжди має бути на першому місці.
Уникайте зон з колючими рослинами або вживайте необхідні заходи попередження, щоб зменшити ризики.
Отримати консультацію ветеринарного лікаря, та зробити щеплення – Ви можете у Ветеринарному Центрі “Зооакадемія”!
Відгуки
Записатись на прийом можно за телефонами
+38 (050) 888-03-47;
+38 (093) 300-04-09;