Кардіоміопатія у кішок

Що таке кардіоміопатія?

Кардіоміопатія – термін, який використовується для опису захворювань серцевого м’яза. У кішок описані наступні класи кардіоміопатій:

Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП): серцевий м’яз у лівому шлуночку (частина серця, яка перекачує кров до тіла) стає товстою (гіпертрофованою), зменшуючи кількість крові, яка може потрапити до шлуночка. Це знижує здатність серця постачати кров і кисень в організм і призводить до розширення іншої частини серця (лівого передсердя) з кров’ю, яка не може нормально надходити в затерплий, потовщений шлуночок.

Рестриктивна кардіоміопатія (РКМ): рубцева тканина спричиняє жорсткість серцевих м’язів, але, на відміну від ГКМП, потовщення (гіпертрофія) м’язів незначне або відсутнє. Здатність серця перекачувати кров і кисень в організм порушується аналогічно ГКМП.

Неспецифічна або некласифікована кардіоміопатія (НКМ): серцевий м’яз має зміни, які викликають зниження функції серця, але не вписуються у вищезазначені категорії. Цей стан може являти собою комбінацію кардіоміопатій або перехід від одного типу до іншого.

Аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка (АРВК): правий шлуночок (весь або його частина) стає дуже тонким і часто замінюється рубцевою тканиною або жировою рубцевою тканиною. Це призводить до зменшення крові, що рухається з правого шлуночка в легені, повертаючи кров у судини черевної порожнини.

Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП): серцевий м’яз слабшає і стоншується, втрачаючи здатність перекачувати кров в організм.

Які клінічні ознаки кардіоміопатії?

На ранніх стадіях кішка може не проявляти ніяких ознак захворювань. Це називається компенсованим серцевим захворюванням. Часто кішки знижують рівень своєї активності до того, з яким вони можуть впоратися, а це означає, що може бути важко діагностувати кардіоміопатію, поки вона не стане досить запущеною. У довгостроковій перспективі кішки з будь-яким типом кардіоміопатії схильні до підвищеного ризику розвитку застійної серцевої недостатності та тромбоемболічної хвороби (утворення тромбів).

На більш пізніх стадіях можуть з’явитися такі ознаки:

Розвиток застійної серцевої недостатності: задишка та втома є найбільш часто помітними ознаками застійної серцевої недостатності. Ці ознаки є наслідком нездатності серця ефективно перекачувати кров. У кота також може розвинутися асцит (скупчення рідини в черевній порожнині), що спричиняє обвисання живота.

Тромбоемболічна хвороба: змінений кровотік у розширених камерах серця збільшує ризик утворення тромбу в серці (так званий тромб). Якщо частини тромбу зміщуються, вони можуть переміщатися в кровотоці і блокувати більш дрібні кровоносні судини. Ці мандрівні згустки крові називаються емболами. Найбільш поширеним місцем для їх проживання є нижня частина аорти, яка є найбільшою артерією в організмі. Згусток крові в цій області призводить до утруднення кровопостачання задніх ніг, що дуже боляче і призводить до паралічу. Цю закупорку зазвичай описують як сідлоподібний тромб або тромбоз сідла. Хоча деякі кішки можуть одужати при відповідному лікуванні, це потенційно смертельне ускладнення будь-якої кардіоміопатії.

Раптова смерть: на жаль, несподівана смерть є наслідком кардіоміопатії. Вважається, що це викликано смертельною аритмією або тромбом, який блокує відтік крові від серця до мозку.

Як діагностується кардіоміопатія?

Захворювання серця можна запідозрити на підставі клінічних ознак, фізикального обстеження, рентгенографії грудної клітки та електрокардіографії (ЕКГ). Для постановки конкретного діагнозу типу кардіоміопатії потрібне проведення УЗД серця (його ще називають ехокардіограмою).

«Захворювання серця можна запідозрити на підставі клінічних ознак, фізикального обстеження, рентгенографії грудної клітки та електрокардіографії (ЕКГ)».

Інші тести, включаючи аналізи крові та оцінку артеріального тиску, можуть бути проведені, щоб перевірити, чи кардіоміопатія не є вторинною по відношенню до іншого стану, такого як гіпертиреоз або гіпертонія. Ветеринарний лікар може оглянути сітківку очей кота, оскільки на ній можуть бути ознаки гіпертонії. (Див. роздаткові матеріали «Гіпертонія або високий кров’яний тиск у котів» і «Гіпертиреоз у котів» для отримання додаткової інформації.)

Що викликає кардіоміопатію?

У більшості випадків кардіоміопатії у кішок причина невідома. Дилатаційна кардіоміопатія найчастіше викликається дефіцитом таурину, амінокислоти. Комерційний корм для котів тепер доповнюється таурином, тому ДКМП у кішок зустрічається рідко, і більшість випадків діагностується у кішок, яких годують незбалансованими дієтами, приготованими в домашніх умовах, або кормом для собак.

Існує спадкова генна мутація, яка викликає гіпертрофічну кардіоміопатію у певних порід кішок, таких як мейн-кун, регдолл і сфінкс. Рестриктивна кардіоміопатія  часто має ідіопатичне походження (причина невідома), але також може бути генетичною або виникати на фоні іншого захворювання, такого як гіпертрофічна кардіоміопатія або дегенеративне захворювання клапанів.

«У більшості випадків кардіоміопатії у кішок причина невідома».

Деякі випадки кардіоміопатії можуть бути вродженими (присутні з народження). У літніх котів вторинна гіпертрофічна кардіоміопатія може бути наслідком гіпертиреозу (гіперактивної щитовидної залози) або системної гіпертензії (високого кров’яного тиску).

Як лікується кардіоміопатія?

У випадках, коли виявлено основну причину серцевих захворювань, лікування може призвести до покращення або скасування серцевого захворювання.

Гіпертиреоз є найбільш виліковною причиною кардіоміопатії: повне зникнення серцевих захворювань можливе при ранній діагностиці та лікуванні.

У випадках, коли основна причина не виявлена, а також у випадках, коли захворювання серця зберігається після лікування основної причини, може знадобитися медикаментозне лікування.

Лікування залежить від кожного випадку, але може включати:

1. Діуретики (наприклад, фуросемід або спіронолактон), якщо присутня застійна серцева недостатність, для зменшення рідини, яка може накопичуватися в легеневій тканині.
2. Відведення зайвої рідини або з грудей, або з живота. Використання катетера або голки для видалення рідини, яка могла накопичитися навколо легенів (торакоцентез/постукування грудної клітки), що спричиняє утруднення дихання, або для видалення рідини, яка зібралася навколо органів черевної порожнини.
3. Бета-блокатори (наприклад, атенолол) для зниження частоти серцевих скорочень, якщо вона надмірна.
4. Блокатори кальцієвих каналів (наприклад, амлодипін), які допомагають серцевому м’язу розслабитися, дозволяючи серцю ефективніше наповнюватися.
5. Пімобендан (Ветмедін®) для збільшення сили серцевих скорочень і полегшення кровотоку по кровоносних судинах. Цей метод лікування досліджується для використання у котів з кардіоміопатією.
6. Клопідогрель може застосовуватися для зниження ризику тромбоутворення та тромбоемболічної хвороби. Раніше для цієї мети використовували аспірин, але дослідження виявили, що одного аспірину недостатньо. Клопідогрель можна комбінувати з аспірином або іншим препаратом проти згортання крові під назвою ривароксабан для підвищення ефективності. Дозу аспірину завжди повинен рекомендувати ветеринар. Введення занадто великої кількості або занадто частого прийому аспірину може викликати блювоту і внутрішню кровотечу. Якщо у вашого кота з’являються ці ознаки, він перестає їсти або виглядає хворим, припиніть терапію аспірином і негайно зверніться до ветеринара.
7. Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) (наприклад, беназеприл) також допомагають контролювати застійну серцеву недостатність.

Який прогноз?

Віддалений прогноз для кішки з кардіоміопатією вкрай мінливий в залежності від причини цього захворювання. Кішки з ідіопатичною кардіоміопатією можуть залишатися стабільними протягом декількох років.

Чи потрібна кішці з кардіоміопатією спеціальна дієта?

Котів із захворюванням нирок слід годувати спеціальною дієтою для нирок, щоб впоратися з цим захворюванням. Залежно від клінічних ознак ветеринар може порекомендувати спеціальну серцеву дієту замість дієти для нирок. Дієти з низьким вмістом натрію часто рекомендують кішкам з ідіопатичною кардіоміопатією. Це може знизити ризик розвитку застійної серцевої недостатності та гіпертонії. Котячі ласощі часто досить солоні, тому їх слід уникати. Ваш ветеринар складе конкретні дієтичні рекомендації, виходячи зі стану вашого вихованця.