Вакцинація кішок: переваги та ризики

Вакцини – це препарати, які схожі на інфекційні агенти, такі як бактерії або віруси, але не є патогенними (не спричинюють захворювання).

При введенні тварині, вони тренують імунну систему для подальшого захисту від цих інфекційних агентів.

ЯК ДІЮТЬ ВАКЦИНИ

Вакцинація “навчає” імунну систему  розпізнавати інфекційні агенти, виробляючи білки, які називаються антитілами, або активуючи специфічні клітини для знищення збудників. Коли щеплена кішка в майбутньому стикається з інфекційними агентами,

Імунна система швидко генерує антитіла та активує клітини, які розпізнають агенти, створюючи «імунну відповідь», що призводить до усунення агента, що вторгся до здорового організму.

Хоча вакцини є одним із найбільших досягнень профілактичної медицини, жодна вакцина не є 100-відсотковою ефективністю і не забезпечує однаковий ступінь захисту для кожної кішки. З цієї причини, слід звести до мінімуму контакт навіть вакцинованих кішок з іншими котами або середовищами, в яких можуть бути виявлені інфекційні агенти.

Вакцинація кошенят

Через несформовану імунну систему, кошенята сприйнятливі до різноманітних інфекцій.

Таким чином, вакцинація в належний час і мінімізація можливого контакту з носіями інфекційних агентів, є дуже важливим, особливо для кошенят, для яких історія адекватного вигодовування від матері невідома. Кошенята отримують серію вакцин протягом 12-16-тижневого періоду, починаючи з 6-8-тижневого віку.

Щеплення до 6-8 тижневого віку неефективні, оскільки кошенята вживають корисні захисні антитіла з молоком матері, але ці антитіла також впливають на реакцію до вакцин. Антитіла, отримані кошеням під час годування молоком матері, зберігаються лише кілька тижнів. Тому дуже важливо провести вакцинацію у рекомендований час, щоб переконатися, що імунна система  кошеняти, все ще під захистом, після того, як материнські антитіла перестануть впливати на організм тварини.

Вакцинація дорослих котів

Рішення щодо того, які вакцини робити дорослим котам і як часто їх слід вводити, ґрунтуються на багатьох факторах, включаючи ризик контакту кішки з різними інфекційними агентами, тривалість захисту даної вакцини, ризик передачі захворювань котами людям і досить мінімальні ризики, властиві вакцинації (короткострокові алергічні реакції).

До дорослих кішок із невідомим статусом вакцинації, слід ставитися як до невакцинованих і їм слід ввести повну серію вакцин, передбачених для кошенят. Дорослим котам, яким прострочили щеплення, необхідно зробити ревакцинацію, незалежно від інтервалу після попереднього щеплення.

ОСНОВНІ ВАКЦИНИ

Консультативна комісія Американської асоціації практиків з вакцинації, рекомендує такі вакцини:

Панлейкопенія (чума котів): цей дуже заразний і потенційно смертельний вірус викликає лихоманку, блювоту, діарею, втрату апетиту та в деяких випадках раптову смерть. Кошенята особливо вразливі.

Котячий герпес (вірусний ринотрахеїт): цей вірус викликає інфекцію верхніх дихальних шляхів з лихоманкою, чханням, виділеннями з очей і носа, кон’юнктивітом (запалення внутрішньої поверхні повік і слизових оболонок навколо очей), запаленням рогівки (кератит) і млявістю.

Кошенята мають підвищений ризик інфікування.

Calicivirus: цей дуже заразний і всюдисущий вірус є однією з основних причин інфекції верхніх дихальних шляхів у котів. У хворих кішок може спостерігатися чхання, виділення з очей і носа, кон’юнктивіт, млявість, втрата апетиту, виразки на яснах і м’яких тканинах ротової порожнини, кульгавість.

У деяких випадках у хворих кошенят може розвинутися пневмонія. У рідкісних випадках набагато більш вірулентний штам цього вірусу може спричинити запалення печінки, кишечника, підшлункової залози та клітин, що вистилають кровоносні судини. Важка форма каліцивірусу може бути смертельною для половини уражених котів.

Сказ: ця смертельна вірусна інфекція найчастіше поширюється через рани від укусів, але також може передаватися будь-якому ссавцю через вплив слини інфікованої тварини на відкриту рану.

Люди піддаються ризику інфікування, якщо їх укусить заражена тварина або якщо слина зараженої тварини потрапить на відкриту рану. Сказ, як правило, призводить до летального результату, без виключень.

Вірус котячої лейкемії (FeLV): майже головна причина смертельних випадків у котів, пов’язаних з вірусом. FeLV поширюється через слину, виділення з носа, фекалії, сечу,

і молоко заражених кішок. Випадковий контакт, рани від укусів і годування можуть передати інфекцію. Приблизно 50% кішок з діагнозом FeLV вмирають від хвороби протягом двох з половиною років. Інфіковані коти можуть страждати від анемії, пригнічення імунітету та раку.

Вакцинація FeLV вважається основною вакциною для всіх кішок віком до одного року та додатковою вакциною для кішок віком від одного року і старше.

НЕОСНОВНІ ВАКЦИНИ

Рішення про вакцинацію кота специфічними неосновними вакцинами, передбачає ретельну оцінку способу життя кішки, віку, стану здоров’я, контакту з іншими котами (і здоров’я цих котів), історії вакцинації та ліків, якими лікується кішка. Розуміючи, що будь-яке лікування пов’язане з певним ризиком,

конкретний ризик вакцинації, необхідно порівняти з потенційною користю, яка є унікальною для кожної кішки.

Кішці можуть знадобитися додаткові вакцини залежно від ризику контакту з інфекційними організмами на вулиці, проживання в притулку або розміщення в будинку з інфікованими котами.

Зверніться до свого ветеринарного лікаря, щоб визначити, чи потрібно щось із цього списку, саме для ваших котів:

Вірус котячого імунодефіциту (FIV): це вірусне захворювання може поставити під загрозу імунну систему, відкривши шлях ряду інших інфекційних захворювань. Вірус поширюється переважно через слину інфікованих кішок,  через рани від укусів, тому передача серед соціально позитивних кішок – є рідкістю. Коти, які виходять на вулицю, де більша ймовірність прояву агресії серед тварин, знаходяться в зоні ризику. Вакцини проти FIV зазвичай не такі ефективні, як більшість інших вакцин, і важко відрізнити нову інфекцію від попередньої вакцинації.

Bordetella bronchiseptica (розплідниковий кашель): ця широко поширена бактерія є причиною інфекцій верхніх дихальних шляхів, які можуть спричиняти чхання, виділення з очей і носа, кашель.

Кішки можуть заразитися при прямому контакті з носовими і ротовими виділеннями інфікованих кішок або собак. B. bronchiseptica процвітає, коли коти щільно розміщені, наприклад, у притулках і в сім’ях з кількома котами, і ця вакцина є інструментом, який допомагає контролювати поширення інфекції в таких ситуаціях.

Chlamydia felis: ця бактерія може викликати кон’юнктивіт та інфекції верхніх дихальних шляхів у котів. Вакцинація може допомогти контролювати поширення бактерії в середовищі з багатьох котів.

Котячий інфекційний перитоніт (FIP): це смертельне вірусне захворювання, походить від мутантної форми доброякісного котячого коронавірусу. Мутація відбувається всередині окремого кота, і існує мало доказів того, що смертельна форма вірусу FIP ефективно поширюється між котами, хоча нещодавні спалахи у притулках свідчать про те, що передача летальної форми FIP може відбутися за певних умов. Більшість досліджень показує, що вакцинація проти FIP неефективна, тому вакцинація проти FIP зазвичай не рекомендується.